Ескалатори й дзеркальна стеля станції Villejuif – Gustave Roussy в Парижі

Найкращі ліфтові проєкти Франції 2026 і що з них взяти Україні Залишити коментар

Trophées de l’Ascenseur — щорічна премія французької Федерації ліфтової галузі (Fédération des Ascenseurs), яку започаткували 2015 року. Нагороджують не обладнання, а реалізовані у Франції проєкти: ліфти, підйомники, крісла-підйомники для сходів, ескалатори, траволатори — і те, як вони змінили будівлю чи життя людей. Одинадцяте вручення відбулося 13 жовтня 2026 року в Парижі. Журі під головуванням президентки федерації Флоранс Біже розглянуло 36 заявок у шести оновлених категоріях і присудило окремий приз «Coup de cœur».

Федерація об’єднує близько 170 компаній, на які припадає майже 90 % ліфтового ринку Франції. Заявки подають і великі виробники, і невеликі місцеві монтажні фірми, а проєкти — від приватного будинку до станції метро. Ми вибрали 15 із 36 — переможців і тих, чий досвід найкорисніший для України, де модернізація ліфтів давно назріла.

Метро і хмарочос

32 ескалатори для «найкрасивішої станції світу» (Schindler, перше місце за інженерні рішення). Станція Villejuif – Gustave Roussy — пересадка між лініями 14 і 15 нової мережі Grand Paris Express, через яку проходить близько 100 тисяч пасажирів на день. Це циліндр діаметром 70 і глибиною 51 метр під прозорим дахом, спроєктований архітектором Домініком Перро; усередині — 32 ескалатори Schindler в обшивці з нержавіючої сталі. 4 грудня 2025 року станцію назвали найкрасивішою у світі на конкурсі Prix Versailles.

Ескалатори під прозорим дахом станції Villejuif – Gustave Roussy, монтажники біля ескалаторів
Ескалатори станції Villejuif – Gustave Roussy. Фото — Schindler

Модулі ескалаторів важили до 30 тонн і мали до 40 метрів у довжину — їх опускали в циліндр краном вантажопідйомністю 600 тонн, поки його не накрили дахом з оргскла. Терміни задавала Олімпіада: лінію 14 мали запустити до відкриття Ігор 26 липня 2024 року. Для Schindler це перший об’єкт великого контракту — 240 ескалаторів і 190 ліфтів для 68 станцій Grand Paris Express до 2031 року.

Модуль ескалатора опускають краном у циліндр станції Villejuif – Gustave Roussy
Модуль ескалатора опускають краном у циліндр станції. Фото — Schindler

The Link — найвищий хмарочос Франції (Otis, друге місце за інженерні рішення). У 242-метровій офісній вежі в Ла-Дефанс, яку здали в червні 2026 року, Otis встановила 59 пристроїв, з них 24 швидкісні двоповерхові ліфти — за даними компанії, перші такі в Європі. Пасажир обирає поверх ще до посадки, а система сама розподіляє людей по кабінах — так Otis оптимізує потоки 8 400 працівників. Для вежі змонтували понад тисячу дверей шахти й 21 кілометр напрямних, а обладнання завозили до 10 фур на тиждень.

Вежа The Link у Ла-Дефанс
The Link. Фото — Otis

Модернізація ліфтів у житлових будинках

Висотки Tours Boileau (TK Elevator, перше місце за модернізацію). У соціальному житлі Paris Habitat у Шампіньї-сюр-Марн частина ліфтів зупинялася лише на парних або лише на непарних поверхах і мала розпашні двері. Тепер ліфти з автоматичними дверима обслуговують усі 17 поверхів, вантажопідйомність кабін зросла з 525 до 1000 кг, а швидкість — з 0,63 до 1,6 м/с. Працювали в заселеному будинку без переселення мешканців, міняючи ліфти по одному.

Житлова висотка Tours Boileau в Шампіньї-сюр-Марн
Tours Boileau. Фото — Formentini / TK Elevator

Найвища вежа Вандеї (Sachot). У 18-поверховому житлово-медичному будинку Le Grand Pavois у Ла-Рош-сюр-Йоні два ліфти досі мали кабіни 1973 року і редукторні лебідки, старші за 20 років. Їх модернізували за три місяці у два етапи, щоб один ліфт завжди возив мешканців і пацієнтів: поставили безредукторні лебідки без мастила, повністю замінили електрику, додали «розумне» керування парою ліфтів і оновили кабіни й поверхові майданчики.

Повна заміна замість латок (Schindler, Валанс). Будинки житлового комплексу Le Monge обслуговує співвласник-волонтер — без професійного керуючого. Schindler, яка обслуговує ці ліфти понад 50 років, підготувала окремі кошториси й графіки для кожного будинку і замінила ліфти на нові — з двигуном у шахті, автоматичними дверима замість розпашних і кабінами тих самих розмірів; енергію гальмування ліфти віддають у мережу будинку. На кожен ліфт пішло шість тижнів роботи в заселеному будинку. Як пише Schindler у заявці, повна заміна обходиться дешевше, ніж низка ремонтів, які все одно не прибирають ризику остаточної поломки.

Ліфт у комплексі Le Monge: старі розпашні двері і нові автоматичні на тому самому поверсі
Ліфт у комплексі Le Monge до і після заміни (ліворуч — старі розпашні двері). Фото — Schindler

Машинне приміщення переїхало на останній поверх (Octé Lift і Prodilift, Ліон). Старий ліфт Westinghouse (620 кг, 0,78 м/с) у житловому будинку постійно ламався: лебідка з ременями, канати діаметром 9,5 мм ще з монтажу, зношені уловлювачі — і все це під дерев’яними кроквами, де мотор створював ризик пожежі, а таль поставити було нікуди. Octé Lift спроєктувала нове машинне приміщення на останньому поверховому майданчику, Prodilift замінила канати й привела ліфт у відповідність до норм — ризик пожежі зник.

Стара лебідка з ременями ліфта Westinghouse під дерев'яним дахом
Стара лебідка ліфта в Ліоні до модернізації. Фото — Octé Lift

19 ліфтів в офісній вежі (KONE, Tour Légende). У хмарочосі в Ла-Дефанс, яким щодня користуються близько 3 тисяч людей, KONE модернізувала 19 ліфтів, не зупиняючи роботу будівлі: замінила електрику, сигналізацію, тягові агрегати, двері й оздоблення кабін. Спершу зробили кабіну-прототип.

Оновлений ліфтовий хол у вежі Tour Légende
Tour Légende. Фото — KONE

Ліфт там, де його не було

Підйомник замість ліфта, на який не вистачало грошей (Sachot, Порніше). У чотириповерховому будинку біля моря був лише центральний сходовий марш, а на ліфт співвласникам бракувало коштів. Вони обрали гідравлічний підйомник у металевій шахті з автоматичними складаними дверима — з викликом із поверхів, як у ліфта. Приямок — лише 15 см, верх шахти не перебудовували. Щоб умістити шахту, сходи переробили: вкоротили марші, посилили конструкцію й розширили майданчики, зберігши прохід 80 см.

Ліфт у колишньому світловому колодязі (ATS-ATPE, Париж). Закинутий внутрішній колодязь паризького будинку, де роками жили голуби, поділили надвоє: одна частина й далі дає світло, у другій поставили шахту ліфта з переходами до поверхів. Заодно перефарбували колодязь і замінили стару електричну стоякову лінію. Під приямком — чийсь підвал, перший поверх тісний, тож ліфт робили на замовлення.

Колодязь паризького будинку до і після встановлення ліфта
Колодязь до (ліворуч) і після встановлення ліфта. Фото — Cabinet Bonnor

Медичний кабінет у старому будинку (SEMA, перше місце за доступність). В Обені колишній житловий будинок перетворили на кабінет на 12 медиків: SEMA прорізала отвір у наявних перекриттях і за шість тижнів встановила гідравлічний підйомник на чотири рівні — зі скляними телескопічними дверима, голосовими оголошеннями й аварійним зв’язком. Перегородки, кімнати й центральні сходи залишилися як були.

Вхід до підйомника з вулиці та двері підйомника в коридорі медичного кабінету в Обені
Медичний кабінет в Обені: вхід до підйомника і коридор. Фото — SEMA

Удома. У Вандеї власники прибрали вузькі гвинтові сходи й поставили на їхнє місце підйомник з платформою 805 × 880 мм (Sachot, перше місце в категорії «автономія вдома»). У Марселі TKE Home Solutions поставила крісло-підйомник на крутих гвинтових сходах для жінки з розсіяним склерозом — під напрямну завдовжки 4 365 мм із трьома вигинами, зроблену на замовлення.

Напрямна крісла-підйомника на гвинтових сходах у Марселі
Крісло-підйомник у Марселі. Фото — TK Home Solutions

Ліфти в пам’ятках архітектури

Гран-Пале (Otis, спеціальний приз журі). У пам’ятці 1900 року Otis встановила 51 пристрій — ліфти, підйомники для маломобільних і вантажні ліфти до 6 тонн, з них 12 — для людей з обмеженою мобільністю. Усе — у наявних шахтах, без жодної нової; двері деяких мають 3,5 метра заввишки і 2,2 метра завширшки, а на майданчику одночасно працювало до 1 500 людей. Докладніше — у нашій статті «Ліфти Otis у Гран-Пале отримали приз журі у Франції».

Фасад Гран-Пале в Парижі після реконструкції
Гран-Пале. Фото — Matthias Süßen / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0 (кадровано)

Театр ар-деко в Гаврі (Orona). У театрі Le Normandy, пам’ятці архітектури, ліфт встановили так, що фасади, декор і об’єми залишилися незмінними. Гроші на проєкт дали місцеві компанії-меценати.

Фойє театру Le Normandy в Гаврі з новим ліфтом
Театр Le Normandy. Фото — Jessy Spahija / Le Normandy, Orona

Ліфт як енергоефективне обладнання

Соціальний центр Paul Bert у Шамбері (UP’TIMAL, перше місце за екологічну й соціальну відповідальність). Після заміни на безредукторну лебідку без машинного приміщення ліфт отримав енергетичний клас A, абонплата за електроенергію зменшилася втричі, а з будівлі прибрали 150 літрів мастила. Додали й сучасні засоби безпеки, зокрема гальмо, що не дає кабіні самовільно зрушити з поверху.

Будівля соціального центру Paul Bert у Шамбері з надбудовою шахти ліфта над дахом
Центр Paul Bert після робіт: над дахом — надбудова шахти ліфта. Фото — UP’TIMAL

Що з цього взяти Україні

За даними Держстату, в Україні близько 90 тисяч ліфтів, і понад 68 тисяч із них працюють довше нормативних 25 років, а 20 тисяч — понад 40. Для порівняння: у Франції, за даними Schindler, старші за 25 років — майже половина ліфтів, старші за 40 — чверть. Заміна одного ліфта в Україні коштує близько 2 млн грн, єдиної державної програми немає, а міста співфінансують заміну для ОСББ — зазвичай 70 на 30, у Києві — 95 на 5. Французькі проєкти дають кілька практичних підказок:

  • Заміна — нагода покращити, а не лише відновити. Як у Шампіньї: більша кабіна, вища швидкість, автоматичні двері, обслуговування всіх поверхів. А в Валансі прямо порахували, що повна заміна дешевша за нескінченні ремонти.
  • Працювати в заселеному будинку можна. Якщо в під’їзді два ліфти, міняти їх по черзі, щоб один завжди возив людей, — як у Шампіньї та Ла-Рош-сюр-Йоні.
  • Доступність без ліфта. Там, де на ліфт немає грошей чи місця, можна поставити підйомник у сходовій клітці, крісло-підйомник на сходах або ліфт у внутрішньому колодязі старого будинку. ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» вимагає враховувати потреби маломобільних груп і під час реконструкції.
  • Енергоефективність. Безредукторна лебідка без машинного приміщення споживає менше енергії й не потребує мастила, а колишнє машинне приміщення можна віддати під інші потреби.
  • Довгі ескалатори метро треба планувати заздалегідь. У Парижі модулі заводили в шахту до того, як її закрили. А чим закінчується відкладена заміна, показує лондонська станція Angel.

За матеріалами Fédération des Ascenseurs (прес-реліз про лауреатів, презентація 36 проєктів) і РБК-Україна; фото проєктів — компанії-учасниці, як зазначено в підписах; фото на обкладинці — Schindler.

Залишити відповідь