Найбільший у світі патерностер — ліфт безперервного циклу без дверей і зупинок — досі возить людей у Arts Tower Університету Шеффілда. У червні 2026 року цій конструкції виповнилося 60 років, і вона й досі в робочому стані, хоча подібні системи в Британії майже всюди демонтували.
Що таке патерностер і чому він так називається
Патерностер — це ліфт без кабіни в звичному розумінні: замість однієї кабіни, що їздить вгору-вниз і чекає виклику, тут по замкнутому контуру безперервно рухається ланцюг відкритих кабінок. Пасажир заходить і виходить на ходу, поки кабінка проїжджає повз поверх. Назву система отримала від чоток для молитви «Отче наш» (лат. Pater noster) — кабінки на безкінечній петлі нагадують намистини, що йдуть по колу.
У Arts Tower таких кабінок 38, кожна розрахована на двох людей. Рух забезпечує механізм, що постійно обертає весь контур по колу — на відміну від класичного ліфта, де лебідка ліфта працює циклами «розгін — гальмування — зупинка», тут привід крутиться безперервно, а кабінки просто йдуть по замкнутому маршруту зі сталою швидкістю. Один поверх патерностер проходить приблизно за 14 секунд — за даними місцевого видання The Star.
Вежа і рекорд Гіннеса
Arts Tower — 78-метрова 19-поверхова будівля, зведена бюро Gollins, Melvin, Ward & Partners у 1961–1965 роках. Офіційно її відкрила королева-мати Єлизавета 23 червня 1966 року, назвавши «вежею світла і науки». На момент завершення будівництва це була найвища академічна будівля Європи, а нині, за даними університету, вона й досі найвища академічна споруда Британії.
Guinness World Records офіційно визнає патерностер Arts Tower найбільшим у світі — саме за кількістю кабінок і висотою шахти. Це також один із небагатьох патерностерів, що взагалі вціліли у Сполученому Королівстві: більшість подібних систем зняли з експлуатації ще у ХХ столітті через побоювання щодо безпеки. Будівля має британський охоронний статус Grade II* — пам’ятка особливого історичного значення, яку заборонено змінювати без спеціального дозволу.
Історії, які розповідають про вежу
За 60 років у Arts Tower накопичилося кілька баєк, які варто сприймати як фольклор, а не як задокументований факт. Одна з них — про професора, що застряг у патерностері дорогою на чаювання, і про віцеканцлера, який просто подав йому чашку крізь щілину між кабінками.
Біля входу у вежу колись були рів і фонтани, але через ефект «аеродинамічної труби» відвідувачів обдавало вітром і бризками — конструкцію згодом прибрали. Співробітники й студенти й досі говорять про патерностер як про частину university-фольклору: хтось називає перший заїзд повним колом «обрядом посвяти» для нових студентів, хтось згадує, як побачив рухомі кабінки на співбесіді й лише подумав «а як це взагалі працює».
Реконструкція і що там зараз
Наприкінці 2000-х вежу капітально реконструювали: будівлю звільнили у квітні 2009-го, а повернули до навчального процесу лише у 2011/12 навчальному році. Верхні поверхи зараз займає Школа архітектури та ландшафтної архітектури, у підвалі відкрили кафе John’s Van, а загалом у будівлі працює понад 850 співробітників.
Патерностер при цьому не чіпали — він продовжує возити людей так само, як і 60 років тому, без частотних перетворювачів, енкодерів чи станцій керування у звичному для сучасних ліфтів вигляді. Для галузі це радше музейний експонат, ніж приклад для наслідування: сучасні норми безпеки просто не дозволили б збудувати щось подібне сьогодні.
За матеріалами BBC News.
